«Між вітрів»
Шумлять гаї мені про неї
Співає вітер про вуста
Бракує ніжності твоєї
Немов безбожнику хреста
Немов повітрям нею дихав
Неначе світлом нею жив
І билось серце її з тиха
Так сильно ним я дорожив
Та хто ж любити її буде?
Коли зі світу пропаду….
Невже за мить вона забуде
Коли у прірву упаду
Невже любов мою загубить
Розіллє пам'ять між снігів
Хтось інший вже її розбудить
Мене ж розвіє між вітрів
Віталій Прокопович….
11.01.2018.
