Це не моя весна,
Можливо.
Можливо,
Я тепер щаслива.
Можливо,
Я тебе люблю.
Хоча
Раніше не любила,
Але тепер
Я поверну
Усю любов
Твою.
Щаслива.
Тепер щаслива я.
Любов?
Кохання
Серце полонило!
Живу лиш ним
І ним помру.
Це шлях до серця?
Так, можливо.
Знайшов його
І я відкрила
Всю душу лиш тобі.
Йому
Я не скажу тепер
"Мій милий".
Тепер тобі лише
Скажу,
Як я люблю тебе...
Можливо.
Моє ти серце!
Ти мій біль,
Мій стах, мій жаль,
Моє бажання!
Моя скорбота
І кохання,
Яке не знати
Мені вік,
Якби не ти.
Тепер я знаю,
Як це - любить...
І я кохаю!!!
Тебе люблю,
Тебе шукаю
У вічних мріях
Моїх. Сум
Мене проймає,
Як згадаю.
Його згадаю,
Та тепер.
Тепер вже
Сумувать не треба.
Не треба згадувать,
Любить,
Чекать і думать
Чому він
Мене не любить.
Міцно спить
В той час, коли
Я гірко плачу.
Я все одно
Йому пробачу,
Бо я любила
Його мить.
Ту мить,
Яка тривала
Вічність.
Ту мить,
Ім'я її - життя.
Ту мить бажання.
Безкінечність.
Її кінець -
Це забуття,
Яке я
Більше не шукаю.
Мені не треба
Більше пить,
Для того,
Щоб своє кохання
В вині навіки
Утопить.
Невже назавжди?
На секунду.
Вже не важливо.
Я боюсь,
Що все життя
Любити буду,
Та лиш не зможу
Повертуть
Його до себе.
Так огидно.
Так гидко на душі
Тепер.
Бо я нікому
Не потрібна.
Та я забула
Лиш тебе.
Тепер
З тобою я лишуся.
Твоє "люблю"
Для мене мед
У морі дьогтю.
Я не вкусі,
Які він почуття...
Це брєд!
...Що він
До мене відчуває.
Це не важливо.
Не кохаю!
Я не люблю його
Тепер!
Хай краще
Він про все
Не знає.
Зрозумій.
Моє життя
Вже не для мене.
Вже не для мене.
Моїх мрій
Мені самій
Тепер не треба.
Це не моя зима,
Можливо.
Це лиш мій біль,
Мій сум весни.
Мій сніг. Мій лід.
Це покарання
Жить в вічній тмі.
Без почуттів.
Це не мої
Осінні барви
Заполонили
Чужий світ.
Це не мої.
Його це чари.
Тривожний сум
Його трембіт.
Мені погано.
Дуже сумно.
Тобі так само?
Може, ні?
Я так надіюсь.
Так бездумно
В коханні
Я клялась тобі.
Тепер прощай!
Прощайте двоє
Моїх сумних
До сліз очей.
Тебе люблю,
Але я знову
Його я згадую.
Тепер
Убий мене,
Бо я вже мертва.
Давно я мертва.
І душа
Моя давно
Зі світу стерта
Моїми слізми.
У очах
Ти не шукай моїх
Нічого.
Тим більше
Не шкай любові.
Тим більше
Не шукай життя.
Чуже це літо.
Знову й знову
Цей соловей
Комусь співа.
Та це не треба
Вже нікому -
Мені, тобі,
Йому і птаху.
А він співає,
Бідолаха.
Старається,
Аж душу рве.
Він знище спогади.
Мине.
Весь сум мине,
Весь страх,
Весь біль.
І твої кроки,
Хоч знайомі.
Лиш мені
Немає діла
Вже до того.
Живу, не знаю
І для кого.
Живу? Існую.
Вже нічого
Мене не зможе
Потривожить,
Мене не зможе
Зрозуміть.
Це не моє життя.
Я можу
Себе убить.
Та що це дасть
Мені, тобі?
Йому не дасть
Також нічого.
8 січня 2010 р.
ID:
1033678
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Любовна та інтимна лірика
дата надходження: 20.02.2025 14:42:48
© дата внесення змiн: 20.02.2025 14:42:48
автор: Maggie Bee
Вкажіть причину вашої скарги
|
