Я йому пишу,
Про про світло і тишу.
А він відповідає,
Про сіру мишу.
Я кажу, що любов всеосяжна,
А він, що йому не ясно.
Я запалюю зорі для нього,
А він просто грає сліпого.
Будую мрії, саджаю квіти,
А він плете свої інтриги.
Я би могла і гори звернути
Але тобі у морі тонути.
Мабуть, рятувати я вже не буду,
Мабуть, позбудусь чергового блуду.
