Я попрощалась з літом восени,
Бо зрозуміла - нам не по дорозі.
Схилились у зажурі ясени,
І побіліли крони на морозі.
Аж холодом повіяло з душі,
Думки, мов листя, розмітає вітер...
Та, як же я писатиму вірші,
Коли не зможу вірити й любити?
Все відкладала мрії - до весни,
На потім, на колись... я почекаю...
Я попрощалась з літом восени,
А що робити з серцем - я не знаю.
... Зима подарувала перший сніг,
І засвітила вогники калини.
У сірі дні - яскравий оберіг,
Вітання, сум, і спогад з України.
Минає все, і туга відійде.
Розтане сніг, а з ним і всі печалі.
А хто шукає щастя, той знайде!
Для цього треба рухатися далі.
... Я попрощалась з літом восени,
Зневірилась... душа відчула втому.
Але сьогодні, з подихом весни,
Я вірю в те, що повернусь додому!
29.01.2017 - 2025
