Надійна, тепла , небагата
Землі долоня трудова.
Люблю я тут попрацювати,
Щоб не боліла голова.
Маленька грядочка радіє,
А в мене - свіжі мозолі.
Їм чути все - як вітер віє,
Як дощик молиться землі.
Моє багатство, будні й свята,
Моя молитва вікова,
Моя правічна рідна Мати -
Землі долоня трудова.
З роками взяв собі надію,
Нехитру вигадку просту,
Що, може, в завтрашню замрію
Стеблом маленьким проросту.
І все ж тривожуся здаля:
Що скажуть люди і земля.
