..Лелеки повернулися додому..
..додому їз далеких тих країв..
..де було тепло..де всього доволі..
..тільки немає рідних ручаїв..
..І час настав..в душі заклекотіло..
..гей-гей у вирій..до домівки..до річок..
..заплавні луки ваблять та годують..
..між трав виблискує тихенький потічок..
..І полетіли з мріями ключі..
..попереду їх кликав рідний край..
..а тут зима - у березні зима..
..не видно ні річок..ні зелені..ні трав..
..Як вижити у люті дні весни??..
..коли все снігом..льодом землю вкрило..
..зажурені й охоплені страхом..
..стоять ріднесенькі..стискають міцно крила..
..Коли вже сонце вийде землю гріти??..
..коли розтане неочікуваний сніг??..
..коли весна настане..щоб їх душі відігріти??..
..стоять зажурені в думках своїх сумних..
..І бідкаються люди навкруги..
..як бути з цим??..як їм допомогти??..
..і радяться..і роблять добрі справи..
..щоби життя птахам уберегти..
..Стискається від холоду душа..
..тримтить від болю - ця жахлива безпорадність..
..та всіх надія й віра нас втіша..
..у людяність..у гідність..у досяжність..
