Немов страшний, потворний гобелен
Повзе лісами поліетилен,
Галявами, узбіччями доріг,
Летить за вітром і шипить з-під ніг
"Підсніжники" змарнілої весни
Людської рукотворної вини,
Комфортних зон імунодефіцит,
Плодиться з кожним роком паразит.
Стоїть він на базарі з молоком,
Нерідко, з дивно змішаним смаком.
- Бери вже! Ич, принюхується он,
Там лимонад був - це ж не ацетон!
Із нього клей вдихають пацани,
Щоб бачити не світ, а "галюни";
А їм несуть до цвинтаря квітки
- У поліетиленові пляшки...
2
Он, знову закотилось під паркан
Життя, як одноразовий стакан,
Душа із нього випита до дна.
Зім'ятий пластик кинув сатана...
P.S. Споконвіків безрукі б'ють тривогу,
Кричать німі: "На боротьбу в дорогу!"...
Злиденні сміттєзвалища гріхів
В країні процвітаючих "верхів".
