У ХРАМІ -ПРИЙМИ ПРИЧАСТЯ СВЯТЕ
ВІДПОВІДЬ НА СЛОВА ЛІДІЇ ЯР
У Лідіє,не скерцо, жар, а погляд на життя ...
в думках у слові гнівить ображає Бога,
та без храму, хто ти -заблукале ягня?...
накликаєш ,на себе біду горе і тривогу.
Всі ми грішні люди, на землі немає святого...
свої помилки признати не дає гордість пихата,
народжується своє'' я'' втомиться душа небога...
приймає удар, у спину ножем від лиходія ката.
Свій корабель -життя причали до берега у храм
нехай його не розбиває шторм ураган високі скелі
повернися лицем до Бога почуй глас божий із ран
не блукай у пісках один із вітром у морській пустелі.
Як біда,то шукаєш Бога у церкві селі і в місті...
де святий іконостас хрест умаєнний в барвінку,
із чаші віри п'ємо святу любов Божу Пречисту...
молитва, очищає омиває увесь бруд від тебе жінко.
Перед святим образом запалюєм воскову свічу
молися, за померлих, здоров'я ,батьків дітей і внуків,
у покаянні несемо радість біль ведемо розмову свою,
Всевишній,відчиняє широкий світ веде як дитя за руку.
Прокинься, від сну поспіши у храм до Ісуса...
послухай, слово боже у святості оживеш на землі,
нехай живе Господь у серці вберігає від спокуси,
і по волі божій цвітуть квіти і сяють сонячні дні.
Не всі духовні Отці -грішні книжники і фарисеї
серед них є світлі чисті прозорі душі ,як білий сніг...
прийняли, -чин монаха моляться у божій оселі,
покутують гріхи за тебе за мене за жорстокий світ .
Від духовного отця у храмі прийми причастя святе...
тіло і кров хліб і вино Христа Спаса -Ісуса Сина,
нехай очі прозріють ,розум божу мудрість осягне...
бо дзвін церковний єднає у християнську родину.
Всевишній Отець є всюди в кожному створінні
він є слово яке єднає всіх мирян у святій молитві,
а храм -це серцебиття Бога в сонячнім промінні
втішає калік зціляє рани водицею у життєвій битві.
М. ЧАЙКІВЧАНКА
Я не шукаю Бога у церквах.
Мій Бог зі мною – в серці, у душі,
Бо Бог – любов і, аж ніяк не страх,
Ми всі йому як діти… не чужі…
Я не шукаю Бога у церквах.
Мій Бог усюди, в кожному створінні,
Він на шляхах, дорогах, на стежках,
В дощі і вітрі, в сонячнім промінні…
Я не шукаю Бога у церквах,
Бо Він зі мною є і був, і буде…
Душа - то вічне, усе інше – прах…
І всі попи – всього лиш грішні люди…
Я не шукаю Бога у церквах.
Туди зайшовши я збагнути хочу -
Чи розкіш та - любов до Бога? Страх?
Чи те хотіли бачить Його очі?
І ніби не було тисячоліть -
Для книжників і фарисеїв храми,
А Бог, десь там, біля воріт стоїть -
Калік втішає і лікує рани…
Лідія Яр
́