У ХРАМІ ПРИЙМИ ПРИЧАСТЯ СВЯТЕ

У  ХРАМІ  -ПРИЙМИ  ПРИЧАСТЯ  СВЯТЕ
ВІДПОВІДЬ  НА  СЛОВА  ЛІДІЇ  ЯР
У  Лідіє,не  скерцо,  жар,  а    погляд  на  життя  ...
в  думках  у  слові  гнівить  ображає  Бога,
та  без    храму,  хто  ти  -заблукале  ягня?...
накликаєш  ,на  себе  біду  горе  і  тривогу.

Всі  ми  грішні  люди,  на  землі  немає  святого...
свої  помилки  признати  не  дає  гордість  пихата,
народжується  своє''  я''    втомиться  душа  небога...
приймає  удар,  у  спину  ножем  від  лиходія  ката.

Свій  корабель  -життя  причали  до  берега  у  храм
нехай  його  не  розбиває  шторм  ураган  високі  скелі
повернися  лицем  до  Бога  почуй  глас  божий  із  ран
не  блукай  у  пісках  один  із  вітром  у  морській  пустелі.

Як  біда,то    шукаєш  Бога  у  церкві  селі  і  в  місті...
де  святий  іконостас  хрест  умаєнний  в  барвінку,  
із  чаші  віри  п'ємо  святу  любов  Божу  Пречисту...
молитва,  очищає  омиває  увесь  бруд  від  тебе  жінко.

Перед  святим  образом  запалюєм  воскову  свічу
молися,  за  померлих,  здоров'я  ,батьків  дітей  і  внуків,
у  покаянні  несемо  радість  біль  ведемо  розмову  свою,
Всевишній,відчиняє  широкий  світ  веде  як  дитя  за  руку.

Прокинься,  від  сну  поспіши  у  храм  до  Ісуса...
послухай,  слово  боже  у  святості  оживеш  на  землі,
нехай  живе  Господь  у    серці  вберігає  від  спокуси,
і  по  волі  божій  цвітуть  квіти  і  сяють  сонячні  дні.

Не  всі  духовні  Отці  -грішні  книжники  і  фарисеї
серед  них  є  світлі  чисті  прозорі  душі  ,як  білий  сніг...
прийняли,  -чин  монаха  моляться  у  божій  оселі,
покутують  гріхи  за  тебе  за  мене  за  жорстокий  світ  .

Від  духовного  отця  у  храмі  прийми  причастя  святе...
тіло  і  кров  хліб  і  вино  Христа  Спаса  -Ісуса  Сина,
нехай  очі  прозріють  ,розум  божу  мудрість  осягне...
 бо  дзвін  церковний  єднає  у  християнську  родину.

Всевишній  Отець  є  всюди  в  кожному  створінні
він  є  слово  яке  єднає  всіх  мирян  у  святій  молитві,
а  храм  -це  серцебиття  Бога  в  сонячнім  промінні  
втішає  калік  зціляє  рани  водицею  у  життєвій  битві.

М.  ЧАЙКІВЧАНКА

Я  не  шукаю  Бога  у  церквах.
Мій  Бог  зі  мною  –  в  серці,  у  душі,
Бо  Бог  –  любов  і,  аж  ніяк  не  страх,
Ми  всі  йому  як  діти…  не  чужі…
Я  не  шукаю  Бога  у  церквах.
Мій  Бог  усюди,  в  кожному  створінні,
Він  на  шляхах,  дорогах,  на  стежках,
В  дощі  і  вітрі,  в  сонячнім  промінні…
Я  не  шукаю  Бога  у  церквах,
Бо  Він  зі  мною  є  і  був,  і  буде…
Душа  -  то  вічне,  усе  інше  –  прах…
І  всі  попи  –  всього  лиш  грішні  люди…  
Я  не  шукаю  Бога  у  церквах.
Туди  зайшовши  я  збагнути  хочу  -
Чи  розкіш  та  -  любов  до  Бога?  Страх?
Чи  те  хотіли  бачить  Його  очі?  
І  ніби  не  було  тисячоліть  -
Для  книжників  і  фарисеїв  храми,
А  Бог,  десь  там,  біля  воріт  стоїть  -
Калік  втішає  і  лікує  рани…
Лідія  Яр
́


































































































































адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777853
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 19.02.2018
автор: Чайківчанка