Ти раптом бачиш, що для тебе
Вона сильніш, ніж кисень, треба,
Вона тобі земля і небо
Вона всі сни і всі події.
ЇЇ, здавалось, вічно знаєш,
Без неї спокій свій втрачаєш
І так її не вистачає -
Без неї жити ти не вмієш.
ЇЇ не можеш ти забути,
До серця хочеш пригорнути -
Воно без неї льодом скуте,
Без неї битися не хоче.
Ти хочеш тільки нею жити,
ЇЇ від світу захистити,
Із вуст її кохання пити,
Їй дні свої віддати ї ночі.
Завжди торкатиися до неї,
Щомиті називать своєю,
Мов хт ось приклеїв суперклеєм =
І вже очей не відірвати.
Весь світ для тебе замінила,
Без неї бути вже несила.
Летиш до неї, мов на крилах -
Забудь, що міг ти не кохати.
