падає завіса
рветься на шматки світ
я хотіла, щоб від моїх сліз
між нами розтопився лід
робота-навчання
навчання-робота
я кожного ранку здирала
з обличчя
маску скорботи
щоб не помітили рани на серці
щоб не побачили шрами на пальцях
мені хотілось жити по-кайфу
(під кайфом)
щоб лиш дихати
й ніколи не вмирати
іскра, буря, нічого
між нами залишився лід
вічність
безумство і
холод
в мене без тебе
щоночі
пекельний голод
і я роз’їдала собі печінку
і я роздирала свої легені
летіли ночі
летіли дні
на сонце наступала темінь
і коли ти йшов
то кричала тобі вслід
ні, ти не подумай, я не хотіла
щоб все котилось до біса
я лиш хотіла, щоб між нам танув лід
An
