Холод, біль, самотність проти
Щирості, любові, доброти.
Я вийшла із гри переможцем,
Позбувшись власної душі.
***
Щоразу спочатку, щоразу по колу,
Із дня у день, із року в рік.
Я проживала це знову і знову,
Заплутуючись у власній грі.
***
Збираючи комбінації, рівносильні
Самообману. Я блефувала, називаючи
зціленою відкриту рану. Крила складені
давно, і райдуг вже немає. Залишилося
тільки багно, яке всіх давно пожирає.
***
Ні, я не про бруд, а про людей.
Точніше загнивши їх душі.
Тут немає ніяких статей,
Таких закон не осудить.
***
Ніхто їм не може віддати наказ,
Не народився ще їхній правитель.
Вони самі по собі, на самоті…
Руйнують для того, щоб жити…
