Після майдану життя - справжній рай.
Хлюпа достаток у нас через край.
Я не чекала такої фігні:
Яйця ще купиш, а м"ясо вже ні.
Кажуть, доступний тепер нам безвіз.
От порадіє Карпатський наш ліс!
Бабцю питають, що дума вона.
Бідна мовчить, бо триває війна.
Тільки щось бовкнеш, відразу - ярлик:
"Ворог народу"- старенька. Гаплик!
Бабця не знає тепер, що й гадать.
Ох, доведеться дочасно вмирать.
Тільки проблему ще має одну:
Пенсії вистачить лиш на труну.
Вже бідолашна не їсть і не спить
Що ж їй робити, панове, скажіть?
Та чому відразу мотузок? Он у нас, в Кропивницькому, приїжджі самогубці взяли за правило стрибати з мосту в річку. Вони, бідолахи, не знають, що в Інгулі під мостами вода сягає тільки до колін. Уявляєте їхнє розчарування?
Скажіть мені панове відверто
Де війна більша - в АТО
Чи від мерзоти на дорогах?
Кожні пів години
На цілком "мирних" шляхах
Калічиться
Гине
Не одна дитина...
Ваша правда, пане Святославе. Жах бере, як подумаєш, скільки людей гине на дорогах, набагато більше, ніж на війні. Але ж натура у нашого народу така: їхати з вітерцем. От і маємо цей жах.