Земле моя барвінкова, ночі фіалкових сліз,
Барви любові малюють тиші і миру ескіз...
Ні, це не сон, це направду,- біль зі свічею погас,
Хлопці-герої у Бога молять про спокою час...
В косу дівочу тугую радість вплелася і біль.
Тихо у жилах пульсує ранку рожевого хміль,
Земле моя барвінкова, білотюлпанових снів,
Кровцею скроплена щедро соколів ясних - синів.
Земле, напоєна квітнем, білих цвітінь кашемір.
Лине молитва над світом, ген, досягаючи зір,-
Миру, любові для сина, радості роду- донці,-
Плисти без меж і без краю, в повені, миру ріці
Земле моя світанкова веснами рани зціли,
Віру в твоє воскресіння цвітом весни віднови.
Земле моя барвінкова, ночі фіалкових сліз,
Барви любові малюють тиші і миру ескіз