Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Віталій Назарук: ЛЕТЯТЬ ЛІТА - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк, 09.04.2017 - 02:24
Як гарно! "Лише зрадлива сивина"... Але час невблаганний, тому людина мусить змиритися і з сивиною. Чудовий вірш!
Любов Іванова, 08.04.2017 - 20:05
Ой летять роки мої у далекий вирій,залишають по собі подарунки щирі. Бо навіщо й справді їм у дорогу брати, всі досягнення мої, прорахунки й втрати. Підіймаються туди, де магічні зорі, напиваються води у життєвім морі. В"яжуть міцно майбуття перевеслом долі, і збагачують життя врожаями в полі.. Біло-срібним порошком сипляться на коси та проводять бережком у прозорі роси.. Залишають смутку слід на чолі і скронях, і спиняють переліт у моїх долонях.. Ой літа, мої літа, перелітні птахи, низько зграями летять понад долі дахом. Та плекаю віру я, що повернуть знову переспівом солов"я у мою діброву. Тетяна Горобець (MERSEDES), 08.04.2017 - 17:43
Літа і справді летять як швидкий поїзд, та так прекрасно що вони є!!! Вірш чудовий Віталію!!!
Ніна-Марія, 08.04.2017 - 10:35
Як же красиво, хоч і трохи журливо... Та як хоч на мить, плин років зупинить...
|
|
|