НЕЗБАГНЕННІСТЬ
Журба ковтнула радість й усміхнулась,
Та ж – блискавицею впірнула у сльозу,
Дощем увись здійнявшися, грайнулась
І порозки́дувала іскрами росу
В душі́ небес, що в зореблиск сяйнулась
Й, в космічну заплідни́вшися грозу,
Зродилася любов’ю! Спалахнулась,
Намистом заплелася в цвіт-косу
І розкрапли́лася. Так милість пригорнулась
До серця Всесвіту. Весе́лкову лозу
Розхлюпала землею й доторкнулась
Таємних жнив життя, в розкві́тчану красу.
Павло Гай-Нижник12 березня 2017 р.
