ЖУРАВЛИКИ-РОКИ
Журавлики-роки так швидко у вирій летять
І юність прекрасну на крилах кудись забирають.
Не так, як колись, вже і зорі для нас мерехтять,
І замість квіток у волосся тумани вплітають.
У спогадах часто шукаємо нашу весну,
Коли під дощем в небі першу зорю зустрічали.
І як романтично нам пісню свою голосну,
Як ніби замовивши, знов соловейки співали.
Та роки зривають із нашого саду весь цвіт,
Пливуть, ніби річка, долаючи всі перешкоди.
Кохання гартуємо протягом безлічі літ
І з кожним прожитим не змиють його жодні води.
У човнику щастя своє пропливемо життя.
А що таке щастя? Це мати прекрасну родину,
Почути щоранку: «Як добре, що є ти і я»,
В обіймах тримаючи свою кохану людину.
Так добре, як в хаті онуки щодня гомонять,
Шкода, що за обрій прожиті всі дні завертають.
Журавлики-роки так швидко у вирій летять . . .
І юність прекрасну на крилах кудись забирають . . .
21.01.2017 р. Павло Мельник
Прекрасно,мелодійно,чуттєво. Роки летять,їх не зупиниш. На жаль. 
