ЖУРАВЛИКИ-РОКИ

ЖУРАВЛИКИ-РОКИ  

Журавлики-роки  так  швидко  у  вирій  летять  
І  юність  прекрасну  на  крилах  кудись  забирають.  
Не  так,  як  колись,  вже  і  зорі  для  нас  мерехтять,  
І  замість  квіток  у  волосся  тумани  вплітають.  
У  спогадах  часто  шукаємо  нашу  весну,  
Коли  під  дощем  в  небі  першу  зорю  зустрічали.  
І  як  романтично  нам  пісню  свою  голосну,  
Як  ніби  замовивши,  знов  соловейки  співали.  
Та  роки  зривають  із  нашого  саду  весь  цвіт,  
Пливуть,  ніби  річка,  долаючи  всі  перешкоди.  
Кохання  гартуємо  протягом  безлічі  літ  
І  з  кожним  прожитим  не  змиють  його  жодні  води.  
У  човнику  щастя  своє  пропливемо  життя.  
А  що  таке  щастя?  Це  мати  прекрасну  родину,  
Почути  щоранку:  «Як  добре,  що  є  ти  і  я»,  
В  обіймах  тримаючи  свою  кохану  людину.  
Так  добре,  як  в  хаті  онуки  щодня  гомонять,  
Шкода,  що  за  обрій  прожиті  всі  дні  завертають.  
Журавлики-роки  так  швидко  у  вирій  летять  .  .  .  
І  юність  прекрасну  на  крилах  кудись  забирають  .  .  .  

21.01.2017  р.  Павло  Мельник

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716693
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2017
автор: Мельник Паша