UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Nestrymna: Для чого пишуться вірші - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ НАУМ, 30.11.2016 - 20:18
СЛІПИЙ МУЗИКАНТ Мелодія невпевнено звучала Мов пташеня, що рушило в політ. Приваблювали ніжні звуки Правдивих, щирих почуттів Щось прилучалось до гармонії і змісту, То невловиме, рідне і своє. Як чисте джерело збережене в природі Струмить, хвилює, життєдайно бۥє. Хотілось доторкнутися до нього До чистого, простого без прикрас. І боязко нарушити цей спокій, Щоб звук тремтливий часом не погас. І раптом все на диво зрозуміле, Мелодія надривна і тужна – Музика був сліпий від роду, Він світ інакше відчував. Чи я йому зумію пояснити Про різнобарвний і чудовий світ, Про задум і гармонію в природі, Про вічність подаровану для всіх. Він тішиться життям як вміє, Не ставить зайвих - пощо і чому, Чи він захоче вірити в майбутнє, Де не буде ні смерті ні жалю. Об’явлення 21:3,4 «Тоді я почув з престолу гучний голос: «Ось намет Бога з людьми, і він житиме з ними. Вони будуть його народом, і сам Бог буде з ними. Він витре кожну сльозу з їхніх очей, і вже не буде ні смерті, ні жалоби, ні голосіння, ні болю. Колишнє минуло» НАУМ, 30.11.2016 - 20:18
СЛІПИЙ МУЗИКАНТ Мелодія невпевнено звучала Мов пташеня, що рушило в політ. Приваблювали ніжні звуки Правдивих, щирих почуттів Щось прилучалось до гармонії і змісту, То невловиме, рідне і своє. Як чисте джерело збережене в природі Струмить, хвилює, життєдайно бۥє. Хотілось доторкнутися до нього До чистого, простого без прикрас. І боязко нарушити цей спокій, Щоб звук тремтливий часом не погас. І раптом все на диво зрозуміле, Мелодія надривна і тужна – Музика був сліпий від роду, Він світ інакше відчував. Чи я йому зумію пояснити Про різнобарвний і чудовий світ, Про задум і гармонію в природі, Про вічність подаровану для всіх. Він тішиться життям як вміє, Не ставить зайвих - пощо і чому, Чи він захоче вірити в майбутнє, Де не буде ні смерті ні жалю. Об’явлення 21:3,4 «Тоді я почув з престолу гучний голос: «Ось намет Бога з людьми, і він житиме з ними. Вони будуть його народом, і сам Бог буде з ними. Він витре кожну сльозу з їхніх очей, і вже не буде ні смерті, ні жалоби, ні голосіння, ні болю. Колишнє минуло» НАУМ, 30.11.2016 - 20:18
СЛІПИЙ МУЗИКАНТ Мелодія невпевнено звучала Мов пташеня, що рушило в політ. Приваблювали ніжні звуки Правдивих, щирих почуттів Щось прилучалось до гармонії і змісту, То невловиме, рідне і своє. Як чисте джерело збережене в природі Струмить, хвилює, життєдайно бۥє. Хотілось доторкнутися до нього До чистого, простого без прикрас. І боязко нарушити цей спокій, Щоб звук тремтливий часом не погас. І раптом все на диво зрозуміле, Мелодія надривна і тужна – Музика був сліпий від роду, Він світ інакше відчував. Чи я йому зумію пояснити Про різнобарвний і чудовий світ, Про задум і гармонію в природі, Про вічність подаровану для всіх. Він тішиться життям як вміє, Не ставить зайвих - пощо і чому, Чи він захоче вірити в майбутнє, Де не буде ні смерті ні жалю. Об’явлення 21:3,4 «Тоді я почув з престолу гучний голос: «Ось намет Бога з людьми, і він житиме з ними. Вони будуть його народом, і сам Бог буде з ними. Він витре кожну сльозу з їхніх очей, і вже не буде ні смерті, ні жалоби, ні голосіння, ні болю. Колишнє минуло» НАУМ, 30.11.2016 - 20:18
СЛІПИЙ МУЗИКАНТ Мелодія невпевнено звучала Мов пташеня, що рушило в політ. Приваблювали ніжні звуки Правдивих, щирих почуттів Щось прилучалось до гармонії і змісту, То невловиме, рідне і своє. Як чисте джерело збережене в природі Струмить, хвилює, життєдайно бۥє. Хотілось доторкнутися до нього До чистого, простого без прикрас. І боязко нарушити цей спокій, Щоб звук тремтливий часом не погас. І раптом все на диво зрозуміле, Мелодія надривна і тужна – Музика був сліпий від роду, Він світ інакше відчував. Чи я йому зумію пояснити Про різнобарвний і чудовий світ, Про задум і гармонію в природі, Про вічність подаровану для всіх. Він тішиться життям як вміє, Не ставить зайвих - пощо і чому, Чи він захоче вірити в майбутнє, Де не буде ні смерті ні жалю. Об’явлення 21:3,4 «Тоді я почув з престолу гучний голос: «Ось намет Бога з людьми, і він житиме з ними. Вони будуть його народом, і сам Бог буде з ними. Він витре кожну сльозу з їхніх очей, і вже не буде ні смерті, ні жалоби, ні голосіння, ні болю. Колишнє минуло» |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
Вражаючий твір. 
