Якось зустріла справжню Людину посеред людей,
Людину, що творить світи, де затишно жити.
Ти - моє натхнення, сховище вдалих ідей,
Єдиний, хто здатен скалічену душу зцілити.
Серце гаряче без тебе плаче,
Сполохано б'ється, як в клітці синичка.
Без кисню погано, без тебе - ще гірше.
Мій ангел, ти - моя шкідлива звичка.
Навіть якщо цей світ упаде і розіб'ється вщент,
Навіть якщо буде темно, холодно, будемо голі й голодні,
Буде надія, допоки ти поруч зі мною іще -
Разом ми точно не змерзнемо в дні ці холодні!
