Ти у серце до мене ввірвалася,
Як тебе називають «Любов*ю»?
Де раніше так довго ховалася?
Тільки серце залилося кров*ю.
Не до того, що треба прийшла уже,
Не того я тоді покохала.
То було мені зовсім чуже,
Я сама собі тільки брехала.
Ти любов у байдужості схована,
Відчуття лише фальші й обману,
Я була у кайданах закована,
Недописана книжка роману.
Що між нами важкого відбулося,
То поглинуло в сіру гримасу,
То кохання, що було – забулося,
То кохання – пуста трата часу!
