Я б написав про шрам над твоїми губами,
Про вигин спини, про очей твоїх бездоганність,
Про те, як невпинно ми відстань долали,
Про те, як з тобою втрачалась банальність.
Я б написав про твою доброту,
Про ніжність, солодкі твої поцілунки…
Тільки тепер вже цього не знайду –
Ти пішла… Я не твого ґатунку.
Я б написав про те, як кохав,
Про те, як шукав тебе скрізь і усюди.
Як ночами молився за тебе богам,
Як кляв всіх людей, які разом не давали нам бути.
Я б написав про ночі без снів,
Про те, як забрала у мене свободу,
Про те, як тобою я догорів,
Що за тобою хоч каменем в воду.
Я б написав про твої почуття,
Про те як сильно мене ти кохала.
От тільки усе це насправді брехня –
Ти мене просто пережувала.
Спільнота автора:
https://vk.com/savchyn_roman
Браво! Чудова щирість. Вірю-ю-ю!!! 
