мої перші рядки з далекого 2007р.
— Кицю, мурко, моя мила,
де ти була? Що робила?
— Я засіла під віконцем,
спала й грілася на сонці.
— Ну, а де ж те сонце ділось?
— Десь за хмарки закотилось.
— Де ж ті хмарки? От скажи!
— Десь із вітром утекли.
— Де ж той вітер? Я не чую!
Щось не віє, не вирує.
— Вітер десь в траву упав:
їй подихати він дав.
— Де ж трава тая шовкова?
— Випасли коза й корова.
— Де коза й корова ділись?
— У хліву, бо вже наїлись.
— А де хлів? Куди іти?
— Там де ліс. Іди вже, йди!
— Та де ж ліс той? Я не бачу!
— Блискавка спалила, значить.
— Де ж та блискавка лиха?
— В димарі пісні співа.
— Де димар?
— Он він, на хаті,
хвильки диму волохаті.
— Ой, де дим?
— А я не знаю.
— А чого ж ти не гляділа?
— Бо на хаті не сиділа!
