Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Перевірка розміру
honeypot
Вічне кохання (легенда)
Живе між гір легенда, що в скронях посивіла.
Її сповила квітом червона бузина.
Віками тліє сила. Природи давня сила,
Що виросла з любові. Така ось дивина…
У полудень, як сонце сховалося за хмару,
Що назбирала крапель з річок й озер гірських,
Хлопчина молоденький все випасав отару,
І заховатись ніде, та мабуть би й не встиг.
Хтось з неба сипнув градом, неначе із рогаток, –
З’явився перед хлопцем нізвідки дивний грот.
Сорочка затремтіла, прилипла до лопаток,
І серце не на місці та й вистрибне от-от.
Отямився невдовзі від лагідного співу,
Дівочий стан розтанув у плетиві води.
Хотів її спинити, й піднявши руку ліву,
Хлопчина ледь підвівся і закричав: «Зажди!».
Розсипалось луною між горами німими
Та загубилось в небі оте його «зажди».
Пташки співали вільно, струмок дзюрчав із ними.
Кохання оселилось у серці назавжди.
Дорогою додому цей парубок завзятий
Все мріяв про взаємність від дівчини з гори.
Він буде завтра знову отару випасати.
Якщо прихильна доля, її примчать вітри.
У полудень, як сонце осяяло долину,
На тому ж місці хлопець овечок випасав.
Сопілкою дзвінкою прикликав ту єдину,
Що мала замість серця природи й чарів сплав.
То не проста красуня – царя гірського доня,
Давно вже слідкувала за парубком сільським,
Та світові людському вона була стороння,
А так хотілось бути хоча б на «ви» із ним.
Каміння гуркотіло, пускало сонце стріли.
«Не пара ви, не пара…» – шуміло поміж трав.
Між яворів ховались, про вічне говорили.
Боялися, щоб батько за це не покарав.
Не помічали часу. Осика цвіт трусила.
В обіймах милувались, доки роса зійшла.
Осяяні коханням під променем Ярила,
Вони палали буйно – зосталась лиш зола.
Так, цар гірський дізнався, аж жила затремтіла:
«Порушила закони – розплатишся сповна!»
Бавовняні волокна прикрили блідість тіла,
На віях сніжно-білих бринить її вина.
Наступного світанку, прийшовши у долину,
Наш парубок побачив, що там – нова гора,
Впізнав у ній єдину: «Кохана, не покину.
Допоки ти в неволі, додому - не пора».
І проронив сльозину – розлилася рікою,
Розтанув він у горі навічно на горі,
Назавжди розпрощався з подобою людською.
З вершини споглядає, як тліють димарі.
Хлопчину звали Прутом, дівчина – це Говерла,
Донині вони разом, така ось дивина.
Живуть в устах карпатців, легенда їх не стерла,
Лише сповила квітом червона бузина.
© Олена Галунець
ID:
676838
Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
© дата внесення змiн: 08.07.2016 19:52:14 Олена Галунець
Вкажіть причину вашої скарги
В Обране додали :Ганна Верес (Демиденко) , Надія Башинська , Лариса Василишина , Білоозерянська Чайка
Прочитаний усіма відвідувачами (1165 )
В тому числі авторами сайту (29 ) показати авторів
Tom d`Cat , Єлена Дорофієвська , She said: gray... , уляна задарма , TatyanaMir , Дмитро Кiбич , zang , Ганна Верес (Демиденко) , Rusya , Systematic Age , Надія Башинська , Дарія Зубакова , Nino27 , Лариса Василишина , Алексей Ткаченко , Genyk Lys , Святослав_ , Світла (Імашева Світлана) , Анатолій Волинський , Сволочь , НАУМ , DVI , Олена Жежук , Наталі Косенко - Пурик , Білоозерянська Чайка , Олекса Pustovit , Irкina , moden
Середня оцінка поета: 5.00
Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ
Це приємно, дякую
Зачарувала Ваша легенда. І техніка віршування гарна. Дякую вам
"Живе між гір легенда: їй скроні посивіли..."
Олена Галунець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую
Олена Галунець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Олена Галунець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Ларисо!Заходьте ще
Олена Галунець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую дуже
Чудово!
Олена Галунець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую
Олена Галунець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую
Олена Галунець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую вам дуже
ні, не повторення, а саме оте "наш парубок" не годиться. порівняйте: "той парубок", "вже ж парубок". слід орієнтуватися на стиль народної пісні чи думи
Олена Галунець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ааа, зрозуміла
"в скронях посивіла" сумнівне про легенду, як про людину; "наш парубок" ( в тексті двічі ) не годиться, а твір гарний
Олена Галунець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"Легенда в скронях посивіла" - це персоніфікація. Щодо повторення подумаю, як замінити, може, й вийде якось його уникнути. Дякую, що завітали.
Гарний вiрш, Олено.
Дуже цiкавий, захоплюючий сюжет. Звучить дуже яскраво. Чимось героiня цiеi легенди схожа на героiню казки росiйського письменника Павла Бажова "Хазяйка Мiдноi гори".
Тiльки от в украiнськiй мовi набагато правильнiше вживати слово "попiл", нiж "зола". Навiть казка Шарля Перро, якщо росiйською мовою зветься "Золушка", то украiнською - "Попелюшка".
Олена Галунець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Дмитре!
Слово "зола" є і в академічному тлумачному словнику, і в сучасному орфографічному. Якщо замінити його на "попіл", порушиться рима й зіб'ється ритм. Приємно, що так уважно читаєте, заходьте ще
Сподобалось.Красиво.
Олена Галунець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую
...але дуже гарно! зачарувався навіть
Олена Галунець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, надзвичайно приємно
Олена Галунець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую
ДО ВУС синоніми
Знайти несловникові синоніми до слова: візаві Под Сукно: -
ти Знайти несловникові синоніми до слова: візаві Под Сукно: -
ви Знайти несловникові синоніми до слова: візаві Под Сукно: -
ти Знайти несловникові синоніми до слова: візаві Enol: -
Синонім до слова: говорити Svetoviya: -
Ляскотіти,точити ляси, лопотіти,ґелґотіти,сокотати,трендіти, гутарити, белбоніти, мимрити,мичати, мугикати. Синонім до слова: Вірний геометрія: -
Вірний, помірний, терплячий, сучасний, гарячий, світлий, уважний, рідний, своєрідний, літній, помітний, елітний,... Синонім до слова: Вірний геометрія: -
Вірний, помірний, терплячий, сучасний, гарячий, світлий, уважний, рідний, своєрідний, літній, помітний, елітний,...
Нові твори
Обрати твори за період:
Рік
2024
2023
2022
2021
2020
2019
2018
2017
2016
2015
2014
2013
2012
2011
2010
2009
2008
2007
2006
2005
2004
2003
2002
2001
2000
Місяць
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень
Вересень
Жовтень
Листопад
Грудень
Показати
"Живе між гір легенда: їй скроні посивіли..."
Дуже цiкавий, захоплюючий сюжет. Звучить дуже яскраво. Чимось героiня цiеi легенди схожа на героiню казки росiйського письменника Павла Бажова "Хазяйка Мiдноi гори".
