Золотаве всеосяйне небо, у променях ранкової роси,
сердець поєднання кружляє мимовільно та чарівно, немов у сні,
навколо танцю тихий шелест вітру серед тисячі дзвінких, небесного Олімпу гір,
розквіт садів Едему у серцях, солодше за міріади сердечних, найприємніших з усіх слів.Прекрасні миті танцю, у подорож Молочним шляхом попливли,
танець любові, браму краси одвічної у вічність мелодії буття, невинно відчинив,
летить лазуровим берегом кохання зоряне, у безвісті часу, райської гармонії безлічі світів,
палає спалахами блискавки й ревом усіх штормів серед морів, багатствами мільйонів недосяжних зір.Кохання малює барвами життя, у бездоганній формулі п\' янкого забуття,
серед блакиті зірок у безвісті небес, серед казкових мрій діамантових кілець,
прибоєм близиться незабутній, гармонії фінал, любов горить й холоне водночас,
минають дні, роки, воно завжди живе, разом із вічністю, що побороло непереможний час,
весінній той віночок, струмком одвічним у безвість річеньки, мимохідь пливе, запал вогню в сердець ще не погас...
