Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: ЯК МИ МАМІ ДОПОМАГАЛИ (проза) - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ ГАЛИНА ПОЛИЩУК (ЯРМУЛЬСКАЯ), 08.06.2016 - 21:54
Важко працювали наші батьки, тож і ми допомагали. Дуже гарне оповідання.
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Галино! В цьому оповіданні реалія життя, все взято з нашого дитинства...
LubovShemet, 07.06.2016 - 23:00
Які теплі, душевні спогади про дитинство. Відразу пригадала своі дитячі роки. В нашій сім'і теж були у кожного своі обов'язки. Мені найбільше подобалося поратися на городі, а мене примушували доглядати маленького братика, а він був такий вреднючий ! І тоді, щоб він менше бешкетував, я йому почала розповідати казки, які сама придумувала. Вони йому так подобалися, що він ходив слідом за мною і слізно прохав, щоб я продовжувала казку. От і подумала, може пригадати і написати ці казки свого дитинства...
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Любо!От бачите і у вас є про що згадати, то отож опишіть, а ми будемо читати. Я особисто ще зі школи любила читати вірші і оповідання, не думала й не гадала, що колись , на старості літ, писатиму: і вірші, і прозу. Я майже не пропускаю читаю прозові твори і в нашому КП. Бажаю удачі!
Наташа Марос, 07.06.2016 - 22:45
Сердечно дякую Вам, МАЙСТРИНЕ МУДРОГО СЛОВА!!! Ваші оповідання безцінні, бо правдиві, щирі, не вигадані... Пишіть!!! геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталочко, за такий чудовий коментар, така висока оцінка зобов"язує мене не просто писати, а писати майстерно,буду старатися, хоч і не знаю, чи вийде, бо ж я не мовник, не літератор, а звичайний учитель, та й то вже бувший, математик. А пишу насправді про те, що пережила, або відчуваю...
Надія Башинська, 07.06.2016 - 21:42
Ми теж працювали. Сестра готувала обід,а я - у городі. Домовилися робити те, що кому більше подобається.Я була меншою, і готувати тоді ще не зовсім вміла.А от полоти грядки - з радістю!
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надійко! Спогади дитинства хоч трохи віжволікають від реальності сьогодення, такого несправедливого і важкого...
Ганна Верес (Демиденко), 07.06.2016 - 20:05
Таке ж було дитинство і в нас із братом. Згадалося після прочитання. Дякую Вам.
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ганю! Як же давно усе це було, а от як пишу, то ніби в той час повертаюсь і ту бабуся Козачку бачу. А оце, як була 3 червня, у своїй Верблюжці, не втерпіла, попросила сина з"їздити на ту вулицю, де була моя хата, та тільки ще більше засумувала, бо й хати вже немає...
Шостацька Людмила, 07.06.2016 - 19:51
Дуже жаль,якщо хтось не прочитає.Гарно пишете про нелегке дитинство.Теперішні діти не вміють терпляче виконувати доручення.Хоч Вам і доставалось,але згадуєте це з теплом.Ваша розповідь нагадує мені оповідання,які читала в дитинстві.
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Людо! Мені здається , що дитинство - це і є чудове оповідання. Я ще радію, коли бачу дітей на вулиці,бо ж тепер більшість із них сидять біля комп"ютерів...
Haluna2, 07.06.2016 - 19:43
Гарно і цікаво ви описали про своє дитинство, про працю!Чи хитрує ваш брат і зараз,цікаво?
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Галино! На жаль уже 5 років, як його немає...
|
|
|