Світ багатогранний, яскравий, багатоликий,
У променях енергій веселкою струмує.
Світ нескінченно казково великий
І покликаний у Вічності тугою спіраллю вити Своє!
Ми в ньому живемо, але бачимо тільки те,
Що кожен для себе бажає бачити:
Хто - зірковий плащ, хто – тепло мантове,
Хто – дар любити, хто – привід ненавидіти.
Подібне до подібного йде:
Один побачить зоряні простори,
Інший же у вічній заздрості живе
І бачить, що дозволяють шори.
Кому-то з милим рай і в курені –
Палац Кохання їм вибудує Природа,
А в когось порожньо на душі
В золоті палацу, або, у натовпі народу.
І хтось говорить: «Дякую
Тобі, Творець, за надісланний зір!
Я про одне лише щиро молю:
Щоб це винести дай, Господи, терпіння двір!»
Інший бурмоче: «Вік би не бачив арсенал
Всього того, що на землі діється!
Кругом розбої, чвари і скандал!» –
Притягаючий злобу грізніше скалиться.
Подібне до подібного йде
І випромінюючи, кожен отримує:
Один – енергію, щоб відчути крилате,
І темрява іншому пітьмою відповідає.
До учня вчитель підійде,
Вовченя вовча зграя підбирає,
Хто шукає, той знайде шукане:
Один горить, інший, на жаль, згорає!
Свій світ навколо ми самі створюємо:
До любові – любов, до турботливих – турботи,
Бажаючи взяти – ми зараз віддаємо,
А праця йде до любителів роботи.
Так, світ такий як думаєш про нього:
Жахливий він, якщо твій світ жахливий,
Співає він, якщо про нього ми співаємо,
Для світлих душ – він світлий і прекрасний!
Подібне до подібного йде
І за собою подібне веде!
Джерело:https://www.stihi.ru/2008/02/16/2263
Спроба вільного перекладу Олександра Григоренко
