І так стається, що ламається душа:
Як річ з пластмаси, просто розламалась
І поміж ребер б’є, немов струмок
Твоя печаль,
Яка в мені зосталась…
І так ось сталось – серце, як кришталь,
Холодне і не прагне більше тиші,
І в’ялі хтось поставить в вазу квіти -
Та вже не замінити почуття…
І розумієш:
"Ти тепер - сама".
Ось так стається в світі і житті:
Кохання ти знаходиш, не шукавши,
Минають роки, дні чи місяці,
І залишається так мало правди…
І дихаєш ти тільки уві сні:
Ось так минають наші дивні дні -
В пустих ілюзіях нездійсненого щастя…