Олекса Влызько «САРКАЗМ» (перевод Владимира Туленко)
Олекса Влызько «САРКАЗМ»
(перевод Владимира Туленко)
И вновь романтика нахлынет…
В юнца глазах
Синеет мгла…
Как репродукция картины
Средневекового «хахла»,
Когда чубатыми ходили,
В Чигирине ножи святили…
Не разбирая,
Враг ли?
Брат?
Свой смысл в горилке утопили,
Сожгли вы всё,
«Жидов» лупили,
Из пушек вы исправно били,
И поподали … в аккурат!
Остепенились,
И таки
Взросли уж внуки,
Вы без жали…
Стошароварных шаповалов
Страны любимой сопляки,
Что прогулявшися «в народе»
Печальной книжицей пародий
На крепость
Дедовской руки!
Апрель 2016
*****
«САРКАЗМ»
І знов романтикою плине
в юнацькі очі
синя мла,
мов репродукція з картини
середньовічного хахла,
коли чубатими ходили,
в Чигирині ножі святили,
і не пізнавши, -
ворог? -
брат? -
свій глузд горілкою топили,
палили все,
"жидів" лупили
і кров'ю юшили
з гармат,
а потім вщухли...
і таки
зросли онуки, -
жалю мало, -
стошароварні
шаповали, -
своєї неньки
сопляки,
що прогулялись "у народі"
сумними збірками пародій
на міць
дідівської руки.
1927
*****
"Сарказм" - шикарний вірш про замріяних націоналістів, які ностальгують за ділами прадідів великих, а самі конструктивом похвалитися не можуть.
*****
