Онуки цілий день виглядають,
На зупинку вибігають.
Хресна мама приїжджає.
Та щось її не має.
Як же довго час іде!
Та коли ж той автобус прийде?
Як час довго спливає!
Чому хресної мами немає?
Раптом дітвора, як на крилах, полетіла,
Хресна мама зайшла на подвір"я.
Племінників поцілунками зігріла,
Подарунки їм роздала.
Як же зраділа їм дітвора.
Щиро, радісно її обнімають,
Секрети дитячі свої розповідають.
Дуже багато розказати їй мають.
Та яке сумне обличчя мають,
Коли додому її проводжають!
Сльози на дитячих очах виступають:
-Коли ти ще приїдеш? Сумно питають.
-Не їдь ще!...
- Залишись!...
Благають.