Я втомився робити
Там де не хочу.
Як дістало мене це небуття.
Хочу зранку продерти
Свої сонні очі,
Та піти до мети
Лишь моє це життя!
Скільки можно пахати
На дядьку дурного...
Дарувати йому свої сили щодня...
Може хочу з оркестром гулять по Європі,
Та співати пісень кожен день до рання.
Стати тим ким я хочу
Не продавши ту мрію
Із якою прийшов на цей світ тоді я.
Подарю я собі той шматочок надії
Що покаже мені весь цей смисл життя!
