Ясно чому ти так вчинив.
Щоб мати з кого вибирати,
Та що б у цьому світі не зробив,
Не будемо часи вертати.
Ти якорів удосталь мав,
Щоб в душі людям закидати,
Через роки з снодійних трав
Аби проснутись і згадати.
Бо справді, щось у цьому є,
Через роки, що відчуваю,
І почуттів твоє досьє
Досі старанно розриваю.
Усе погане ніби стер -
Відчуття холоду на ребрах,
Чимало наробив сестер,
Мені і їм, і нашим нервам,
Не буде спокою по вік?
Чому так важко це зробити,
Забути той триклятий рік
І далі собі просто жити,
Та в тебе чотирнадцять рук,
І всі вони міцно тримають,
І кожен, кожен серця стук
Вони рахують, відростають.
Чи ти нещасним таким був,
Що захотів морів уваги,
Як потім раптом непочув
седець ти плач їх, без поваги?
Не вистачило б тільки раз
Когось у себе закохати?
Навіщо маньякальних рас
Характери тобі вдагати?
Одна, що любить над усе,
Не втілила б у тебе душу?
Скільки людей в тобі живе,
Що кожного ти звести мусиш?
Гей! Ми живі і нас багато,
Дійсно багато – молодець.
Чи вистачить твоєї хати,
Аби сховати сім сердець?
Скажи, мій золотавий друже,
Що їх не більше хоч семи,
В кілометрове твоє ложе
Усі вони лягти змогли.
Та знай, мій селезню лукавий,
Що час навиворіт піде,
А вночі сім, що горювали,
Вполюють голого тебе.
Остання нитка буде в мене,
Ти дуже чесно її дав,
Але сотали твої вени
Аж семеро живих орав.
Бо кожному по білій нитці -
Не вистачить колись на всіх,
Костюм геть зношений так вицвів -
Давно пора уже на стрих.
Але ти зняв його і голий
Явився знову у мій ліс,
Своєї правди хоч по сто лий,
Навчилась піднімати ніс!
Дамірант відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
То я повинна вас слухатися? Я дослухаюсь. Досить часто, якщо ви помітили. Якщо б всі на цьому сайті вас слухалися, до кожного твору можна було б приписати ваше співавторство)
навіщо після рядка, коли вже й так закінчується? не рима там, бо однокорінні слова; а орава? – в словнику є, то нехай. додаток: справді у вас після кожного рядка кома! то неправильно
Дамірант відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
З комами буду виправлятись, а про однокореневі слова не дуже погоджуюсь. Інколи те саме слово використовують для рими, інколи взагалі риму опускають. Це креативна частина автора. Це ж не геометрія. Існують написані правила щодо правильності римування? Якщо так, киньте ссилку, або дайте назву посібника. Такого ще не читала.
"поступив" не годиться – треба "вчинив"; після "досьє" коми не треба; "уваги-поваги" не рима; після "рас" коми не треба; "вдягати"; не почув; після "вени" коми не треба"; "Агав"; для "лірики кохання" твір завеликий, було б писати як баладу, тобто в стилі балади
Дамірант відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наскільки мені відомо, кома після кожного рядка у вірші не є помилкою. "Уваги - поваги" не рима? Звідки така правда? "Агава" - рослина, мала на увазі ораву.