Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: DVI: В ПАМ'ЯТЬ ПРО ЦЮ МУЖНЮ ЖІНКУ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Зоя Журавка, 20.01.2016 - 19:56
Я вражена щирістю почуттів. Кажуть людині відміряно і щастя і горя порівно. Ваша любов і була тим великим щастям, яке взагалі не кожному вдається знайти. А втрата коханої людини, то найбільше горе. Життя для Вас спинилось... всі думки і сподівання в минулому...наче сьогодняшній ранок...тільки розмови про вчорашнє. Вибачте, може щось не так сказала. Я часто пишу про почуття свої і чужі. Спостерігаю за людьми ...і черпаю теми для віршів. Колись я писала про втрату, як цікаво прочитайте.ДВЕ СВЕЧИ. Снова в комнате тихо сижу я одна, А вокруг тишина, тишина, тишина. Я зажгу две свечи освещая твой путь, Ты ушел навсегда это вечный твой путь. Мне не нужно друзей, мне не надо подруг. Мне б хотя бы на миг посмотреть, может вдруг. Прикоснуться к груди, твоим сильным рукам, Закричать на весь мир: я тебя не отдам. Навстречу ветру дверь открою, Чтоб мою боль унес с собою. А ветер воет, ветер плачет, Я не могу поверь иначе. Тебе я крикну:слышишь, буду, Свою любовь искать повсюду. Я снова жду и снова верю, Что ты, не навсегда потерян. Твоя чашка, как прежде стоит на столе. Стынет чай, дорогой, я скажу тишине. Потечет по щеке одиноко слеза, В сердце боль а вокруг тишина, тишина. Мне б хотя-бы на миг, твои видеть глаза. Ты ушел навсегда ничего не сказав. Пусть горят две свечи освещая твой путь, Закричу на весь мир: мне тебя не вернуть. ID: 517918 Рубрика: Вірші, Лірика дата надходження: 17.08.2014 2105 © дата внесення змiн: 25.06.2015 2359 автор: Зоя Журавка DVI відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Зоїнька! Щиро вдячний за відвідини. Зайдіть,будь ласка, на сторінку "Артерії любові Бога" http://dyvensvit.org/articles/10113.html З повагою Володимир. |
|
|