Мій страх ховається вночі за шторами
Щось бубонить під ніс
Разом з потворами
Шепоче тихо, чимось грюкає,
Або заскиглить, чи тихенько хлюпає
Слізьми невірними, лукавими…
А може пригостити страх мій кавою?
І може він хоч трошечки вгамується
Та піде десь блукать по темних вулицях,
Мене саму залищить в тихій темряві,
Припинить шкрябатись та стукати під дверями
Виходь вже, годі там тобі ховатися
Якщо ти тут , дозволь мені дізнатися,
Чи правда що про вас розповідають,
Що всі страхи великі очі мають?
А може ви самі бува налякані,
Тому і хочете щоб люди поруч плакали
Плекали вас, боялися, жахалися
Під ковдру з головою щоб ховалися?
Виходь.
Дай подивитись в твої очі…
Так серце калатає…
Проти ночі
З тобою не залишусь наодинці…
Виходь.
Приготувала я гостинці
Сідай за стіл
І зви свою потвору…
…І тут я швидко відхиляю штору…
А там на підвіконні кошенятко
Розкидало каштани та зернятка
Побавилось собі, нашаруділось
Солодко спати прямо там вмостилось…
(І соромно, і смішно…)
Хай дрімає…
Які ж у страхів очі?
Знов не знаю…
29.10.2015
звичайно )))головне не побоятися глянути у ті очі 
всі страхи в голові 
