Тиші, ах, тиші! Дай твої долоні,
Світлом блакитні, змочені росою –
Ними як квітом обплету я скроні,
Хай несуть спокій з нічною красою.
Тиші, ах, тиші! Кісьми золотими
Скрий на устах твоїх спалахи жару...
Будь нині статуй грудьми неживими,
Будь нині звабою повною чару.
Kazimiera Zawistowska
Ciszy, ach ciszy!
Ciszy, ach ciszy! Daj mi twoje dłonie,
Błękitne światłem, ochłodzone rosą -
Jak kwiatem nimi opleć moje skronie,
Niech mi sen, spokój i chłód nocy niosą.
Ciszy, ach ciszy! Włosów falą złotą
Przed moim wzrokiem skryj ust twych pożary...
Bądź dziś posągom podobna martwotą,
Bądź dziś urokiem nie dotkniętej czary.
