Казімєра Завістовська, Тиші, ах, тиші!


Тиші,  ах,  тиші!  Дай  твої  долоні,
Світлом  блакитні,  змочені  росою  –
Ними  як  квітом  обплету  я  скроні,
Хай  несуть  спокій  з  нічною  красою.

Тиші,  ах,  тиші!  Кісьми  золотими
Скрий  на  устах  твоїх  спалахи  жару...
Будь  нині  статуй  грудьми  неживими,
Будь  нині  звабою  повною  чару.

Kazimiera  Zawistowska  
Ciszy,  ach  ciszy!

Ciszy,  ach  ciszy!  Daj  mi  twoje  dłonie,
Błękitne  światłem,  ochłodzone  rosą  -
Jak  kwiatem  nimi  opleć  moje  skronie,
Niech  mi  sen,  spokój  i  chłód  nocy  niosą.

Ciszy,  ach  ciszy!  Włosów  falą  złotą
Przed  moim  wzrokiem  skryj  ust  twych  pożary...
Bądź  dziś  posągom  podobna  martwotą,
Bądź  dziś  urokiem  nie  dotkniętej  czary.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604226
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 04.09.2015
автор: Валерій Яковчук