Золота пора
Я цілую ніжно колоски,
І волошкам кланяюсь низенько.
В полі квітнуть сині острівки,
Немов небо вилилось на Неньку.
Плине літо - золота пора,
Спів птахів гойдається на хвилях,
А на крилах радості й добра,
До небес злітає земна сила.
Мов на скрипці, коник виграє ,
Під музики лине пісня з гаю -
Злагода у душах постає,
Вічні мрії в щастя загортає.
Плещуться пшениці і жита,
Пахне поле золотавим медом,
Ллється без зупину красота,
Через серце упадає в едем.
І в оцім омріянім раю,
Хочеться іще якогось чуда…
І я Бога рідного молю,
Нехай воєн на землі не буде…
09 червня 2015 року
