Між тіней чорних спогадів моїх
У сітях думки, що не дасть спокою
Вини палає гострий темний сміх
Та я згораю в полум'ї любові
І серце, загартоване в стражданнях
Все тихне.. А душа зболіла
Клекоче про терпке розчарування
Ховаючись в кайданах мого тіла
І.. раптом до похилених плечей
Торкається рука... І ніжність тепла
Так сильно обніма.. Загас вогонь свічей
І тіні зникли підлих злих ночей..
Що це таке? Невидиме очами
Та чутне серцем.. Дум моїх примара?
Чи може привид з теплими руками?
Прийшов й пішов. Лишивши білі чари...