Білі чари

Між  тіней  чорних  спогадів  моїх
У  сітях  думки,    що  не  дасть  спокою
Вини  палає  гострий  темний  сміх
Та  я  згораю  в  полум'ї  любові

І  серце,    загартоване  в  стражданнях
Все  тихне..  А  душа  зболіла
Клекоче  про  терпке  розчарування
Ховаючись  в  кайданах  мого  тіла

І..  раптом  до  похилених  плечей
Торкається  рука...  І  ніжність  тепла
Так  сильно  обніма..  Загас  вогонь  свічей
І  тіні  зникли  підлих  злих  ночей..

Що  це  таке?    Невидиме  очами
Та  чутне  серцем..  Дум  моїх  примара?  
Чи  може  привид  з  теплими  руками?  
Прийшов  й  пішов.  Лишивши  білі  чари...  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605880
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.09.2015
автор: Діана Саламага