Чисте небо
У Києві лагідно, тихо
І небо криштально-чистеньке.
Здається зовсім нема лиха
На світі і в рідної Неньки.
Лиш мучать у думах сум’яття,
Що поряд, на неньчинім Сході,
Палає пекельне багаття,
Випалює мрії в народу.
Сіяють, як блискітки, долі,
Серця рознуртовані в юні…
Покроплене маками поле
І біллю відгукують луни.
Роззявлені вирви по степу,
У вухах бабахкають міни…
Хлопчина у касці, мов кепі,
Пильнує покій України.
Вклонімося низько солдату,
За Неньку, за помисли чисті…
Чекає згорьована мати
Зі Сходу блаженної вісті.
На вулицях квітнуть каштани,
Уквітчані в парках поляни.
Звитяжцям славетну пошану
Висловлюють вдячні краяни.
19 травня 2015 року
Дякую за такий чуткий вірш і бажаю наснаги!
