Тебе вже не побачу і більше не відчую,
як радісно ти бігаєш у полі.
Душевний крик, люблю тебе й сумую,
і всі мої шляхи по суті кволі.
Вже рік пройшов, а ти ще не вернувся.
Ну де ти там блукаєш в темноті?
Ти повернись. Я радісним проснуся
і пригощу смачним й не будемо самі.
Я так тебе чекаю і хочу обійняти
відчути твій порив, як ти летиш до неба.
Сльози на очах та починаю я страждати
і ти вже у раю, можливо то так треба?
Без тебе так погано, я сам уже не свій,
мабуть я приєднаюся до тебе зовсім скоро.
Я так тебе любив, люблю ти вже повір,
та серце не витримує, хворіє, воно кволе.