Зрозумів я річ одну важливу
Що є сенсом кожного життя
Може буть на дотик ледь чутлива
Коли ми відходим в небуття.
Для одного співпада із смертю
Ну а в іншого й раніше настає
Може бути із людською кров"ю
Вперше, що людина та прол"є.
Інший враз її згубив наливши
Келиха червоного вина
Ну а хтось її навік позбувся
Жінку вдаривши чи давши стусана
Кволому собаці, що надворі
В їжі пошуках до нього завітав
Розраховував на прихисток і спокій
А отримав те, що не чекав.
Ось тому ми маєм жити в мирі
З совістю, що в кожного своя
В одного велика наче сонце
В іншого- з колінце горобця.
