Цей Бугай на ім'я Гоша
Мав характер нехороший:
Коли настрою не мав,
Всіх на роги піднімав.
То Хазяїн що придумав:
Кільце в ніс йому засунув.
Так, на випадок усякий,
Щоб себе підстрахувати.
Вже Бугай селом гуляє,
Стрічним всім розповідає:
Не простий він відтепер,
Він у байкери попер:
"А у мене пірсінг в носі,
Я ношу його і досі,
На стегні тату я маю,
Не тавро - я добре знаю.
Іще й кліпси є в вуха́х -
Ось такий в мене розма́х.
А на них моє ім'я
І яка в мене сім'я.
Байкер носить одяг з шкіри,
В мене шкіра в тій же мірі.
Мотоцикл собі дістану,
Справжнім байкером я стану.
Кину я сільські корови,
Бо прикид у мене кльовий.
В місто я переберуся,
На містянці оженюся."
P.S. Ну і дурень ти, Бугай,
Корів міських не чіпай.
Вони справу свою знають,
Бо надої гарні мають.
Ти не йми усьому віри,
Бо зостанешся без шкіри.
Позбав голову сміття,
Збережи своє життя!
