Цей Бугай на ім'я Гоша
Мав характер нехороший:
Коли настрою не мав,
Всіх на роги піднімав.
То Хазяїн що придумав:
Кільце в ніс йому засунув.
Так, на випадок усякий,
Щоб себе підстрахувати.
Вже Бугай селом гуляє,
Стрічним всім розповідає:
Не простий він відтепер,
Він у байкери попер:
"А у мене пірсінг в носі,
Я ношу його і досі,
На стегні тату я маю,
Не тавро - я добре знаю.
Іще й кліпси є в вуха́х -
Ось такий в мене розма́х.
А на них моє ім'я
І яка в мене сім'я.
Байкер носить одяг з шкіри,
В мене шкіра в тій же мірі.
Мотоцикл собі дістану,
Справжнім байкером я стану.
Кину я сільські корови,
Бо прикид у мене кльовий.
В місто я переберуся,
На містянці оженюся."
P.S. Ну і дурень ти, Бугай,
Корів міських не чіпай.
Вони справу свою знають,
Бо надої гарні мають.
Ти не йми усьому віри,
Бо зостанешся без шкіри.
Позбав голову сміття,
Збережи своє життя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544832
Рубрика: Байка
дата надходження 19.12.2014
автор: цумбуш