Давай я дорахую до п’яти,
А потім ми візьмемося за руки.
І підем в пекло – тільки я і ти.
Ми не відчуєм більше біль розлуки.
А просто біль…
Та справимось, я знаю!
На роздоріжжі проклятому геть.
Ти пам’ятай, що я тебе кохаю
І це наш знак – давно померла смерть.
Ми справимось! А пам’ятаєш час,
Писались ми до ранку в інтернеті?
Я мріяв про сім`ю, про дім, про нас..
Нелегка доля, певно, у поетів…
Життя – на показ; на папір – всю душу…
Та я живу, душа ще трошки тліє.
Тут правила? Я знати їх не мушу!
В мені надія, як завжди, жевріє
Що можна жити без законів світу,
І разом можна все перебороти…
Давай про все не будем ми жаліти
І підем в в пекло, разом, ти не проти?
