Плакала дівчина
Аж серце зжималось.
Думала кохав він,
А так лиш здавалось.
На мості високім,
На краю стояла.
Впасти в прірву,
Не ридати,
Не втішатись лихом.
Так хотілося померти
Бо немає втіхи.
Та проходив біля неї
Хлопець чорнобровий.
І побачивши дівчину
Не сказав ні слова.
Закохався в біле личко,
Чорнявії брови.
Так не дав померти милій,
Дівці чорнобровій.