Серпанком світ покрило спозаранку –
Не видно далі, чим за кілька метрів
Чому ж прокинулась сьогодні на світанку,
Розбурхана тривогою із сонних нетрів?
Вдивляюся в молочне диво за вікном -
Шукаю привід знову в царство сну вернутись.
Ще трохи обпікає кава з молоком...
Сиджу в тумані і хочеться його торкнутись.
Ще трохи часу і промені серпанок знищать.
Балкон. Цигарка. Філіжанка кави й сум.
Безглузді, безпричинні сльози горло душать...
Лиш трошки заспокоюсь і тоді піду…
