Твій аромат і пахне кава..
Чудовий ранок. Правда, ну скажи?
Малює вже своє уява,
Немов мороз на вікнах вітражі.
Я в простирадлі снів піднімусь з ліжка.
А всесвіт мов незайманість свята,
Холодний подих чутно зовсім трішки,
Ковточок кави, і його нема.
Весь всесвіт зачаївся, щось чекає.
А я тебе відчую за спиною.
Твої думки по погляду вгадаю,
І сніг душі пролиється водою.
Вся пристрасть, ніжність упаде із неба,
Не припиняй її прошу, не припиняй!
Завмерло все, для тебе і для мене!
Солодку мить лиш вчасно упіймай!
Гарно,образно 
