Однокрилим буть погано,
Але можливо,як і є.
Одного дня ,одної ночі,
Такий на ґаночку живе.
Маленький птах, неначе пишний
Стрибає й дзьобає траву,
Але літати вже розкішно,
Він не зуміє наяву.
Я співчуваю цій пташині.
Омріяна краса його,
Але ти ж глянь на цю картину
У птаха зірване крило.
Безкрилий птах живе ,не гине
Життю щасливий без того.
І має друзів достовірних,
Які підтримають його.
Безкрилий птах - неначе образ,
Що затуляє простір, час.
Одне крило - і він не може
Літати й їсти без образ.
І люди жорсткі шпотирхають
Пташину, кожен день і ніч.
Не розуміючи звичайно
Вагу і погляд тих зінниць.
Прекрасний птах, неначе ангел,
Як той поламаний митець.
Сбиває ніжки потихеньку
І співчуття дитячих серць.
Та що робити йому далі?
Забудуть всі і це кінець?
Невже ніхто не допоможе?
На світі бездна злих сердець.
Той милий птах всьому радіє,
хоч бачу сум в його очах.
Та він терплячий,все зуміє,
Пройде не раз тернистий шлях.
Можливо жорстокі зараз скажу слова, але в якісь мірі це добре що є такі люди. Я маю наувазі як безкрилихв фізичному та і моральному плані. Зазвичай вони добрі і хоч хтось тримає рівновагу, тому що люди із хорошим душевний і фізичним здоровям, не найпозитивніші.
Дуже хороший вірш, я думаю знайдуться люди, які допоможуть пташині, світ не без добрих людей! Хоч крихта хліба - це вже промінь надії на наступний день! Зворушливо і дуже повчально!
Ashley Taylor відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
