Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Вікторія Т.: Для чого все було? (монолог жінки у поїзді) - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Еkатерина, 01.11.2014 - 10:43
О, Вікторіє. Це вже в нас так.А Ви бачили оцей вірш Павлової http://www.vavilon.ru/texts/prim/pavlova2-2.html (перший зверху). Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чудовий вірш, і якраз в тему. Дякую, що познайомили!
doktor, 18.09.2014 - 11:21
Мне понравились ваши рассуждения,именно так это и бывает,а путаница в воспоминаниях начинает набирать силу, обычно после тридцати клиентов,почему клиентов, потому что они так и не стали,теми кем вы их себе представляли и это замечу относится к особям, с которыми вы вступали в близкие отношения,а те которые просто мелькали на пути - тот ворох, как мусорная куча, где ничего конкретного не выглядывает - просто холмик всякого непотребства.....
Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо за хорошую оценку, но, сказать по правде, богатство Вашего опыта меня пугает.
MiShura, 26.06.2014 - 10:56
Це точно: діти - найперший сенс нашого кохання. Причому природі байдуже, чи буде кохання щасливим. Для неї головне: аби діти були якнайщедріше обдаровані генною спадщиною. Може саме тому моя боязка та передбачлива до маніакальності мама ніяк могла не дійти до згоди з чоловіком, моїм батьком - легковажним та запальним.Але розум, що застерігає все ж-таки від зовсім нерозсудливих дій - якраз запорука того, щоб наші діти мали більш-менш щасливе дитинство. А друга причина: кохання - це подарунок нам від природи серед буденності нашого життя Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за розуміння і за яскравий садок квітів.
Ірина Лівобережна, 18.05.2014 - 11:06
Якщо все-таки повертаємося, отже, для чось це було потрібно? Потреба душі - любити... я так думаю... |
|
|